Колективний договір

Колективний договір – це угода між власником або уповноваженим ним органом  і первинною профспілковою організацією, що укладається на основі чинного законодавства з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів робітників, власників та уповноважених ними органів. Колективний договір є локальним правовим актом в установі, в якому конкретизуються умови праці з урахуванням специфіки установи та її економічних можливостей. Головне значення колективного договору полягає у  встановленні додаткових гарантій працівникам.

Він може укладатися на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають статус юридичної особи. Також, що важливо, відповідно до ст. 11 КзпП та ч.7 ст. 65 Господарського кодексу України колективний договір може укладатися в структурних підрозділах установи, в окремих філіях та представництвах, в межах компетенції цих підрозділів, визначеними установчими документами.

На новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї зі сторін у тримісячний термін після реєстрації підприємства (ст. 17 КЗпП).

Слід звернути увагу, що колективний договір поширюється на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників (ст. 18 КЗпП).

Сторонами, які укладають колективний договір, є роботодавець та один або кілька профспілкових органів, а у разі відсутності таких органів - представники працівників, обрані і уповноважені трудовим колективом (ст. 3 та 4 Закону «Про колективні договори і угоди, ст. 12 КЗпП). Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об'єднаний представницький орган для укладення колективного договору. Профспілкова організація, що відмовилася від участі в об'єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору (ч. 2 ст. 37 Закону «Про професійні спілки»).

Колективний договір укладається в письмовій формі на термін, що визначається сторонами (ст. 9 Закону «Про колективні договори і угоди»), та набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного в самому договорі. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Договір зберігає чинність у разі  зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір; реорганізації підприємства, установи - протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін; зміни власника - протягом строку його дії, але не більше одного року ліквідації підприємства, установи, організації - протягом усього строку проведення ліквідації.

Відповідно до ст.13 КЗпП, колективний договір регулює зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплату праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом); режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку; умови і охорону праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій робітників; умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; заборону дискримінації. Ним можуть також передбачатися додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст. 16 КЗпП). Умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними (ст. 5 Закону «Про колективні договори і угоди»).

Відповідно до ст. 14 КЗпП, укладенню колективного договору передують колективні переговори.

Узгоджений проект обговорюється в трудовому колективі, розглядається загальними зборами трудового колективу. Після схвалення проекту колективного договору загальними зборами (конференцією) трудового колективу він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніш як через 5 днів з моменту його схвалення. Реєстрація колективного договору місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування має повідомчий характер (ст. 15 КЗпП, ст. 10-13 Закону «Про колективні договори і угоди», ст. 15 Закону «Про оплату праці»).

Типові структура і зміст колективного договору:

1. Загальні положення

2. Трудові відносини

3. Робочий час і час відпочинку

4.Оплата і нормування праці. Гарантійні та компенсаційні виплати

5. Підготовка та перепідготовка кадрів

6. Охорона праці.

7. Соціальні гарантії

8. Гарантії діяльності профспілкової організації

9. Заключні положення

10. Додатки

На практиці колективний договір доповнюватися такими додатками:

• перелік професій і посад із шкідливими умовами праці, які дають право на додаткову відпустку і скорочений робочий день;
• перелік посад працівників із ненормованим робочим днем, яким надається додаткова відпустка;
• список професій зі шкідливими умовами праці, які дають право на безплатне одержання за встановленими нормами молока або інших рівноцінних харчових продуктів;
• список робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, робіт, пов'язаних із забрудненням або таких, що здійснюються у несприятливих температурних умовах;
• перелік професій і посад працівників, яким дозволяється встановлювати підсумований облік робочого часу;
• правила внутрішнього розпорядку;
• угода з охорони праці;
• положення про доплати і надбавки;
• положення про преміювання.

Працівникам важливо знати, що забороняється включати до договору умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників. Якщо таки умови включені в текст договору, вони є недійсними.

Забороняється також будь-яке втручання з боку органів представницької і виконавчої влади та господарського управління, політичних партій, роботодавців, яке може обмежити законні права працівників та їхніх представників або заборонити здійснення таких прав при укладенні та виконанні колективних договорів, угод. Не допускається ведення переговорів та укладення колективних договорів і угод від імені працівників організаціями або органами, які створені чи фінансуються роботодавцями, політичними партіями. Якщо інтереси трудового колективу представляє профспілковий орган, інтереси роботодавця не можуть представляти особи, які є членами виборного органу цієї профспілки (ст. 6 Закону «Про колективні договори і угоди»).

Особи, які беруть участь у переговорах як представники сторін, а також спеціалісти, запрошені для участі у роботі комісій, на період переговорів та підготовки проекту звільняються від основної роботи зі збереженням середнього заробітку та включенням цього часу до трудового стажу (ст. 12 Закону «Про колективні договори і угоди»).

Роботодавець повинен ознайомити усіх, хто працює на підприємстві, а також щойно прийнятих працівників, з колективним договором (ст. 9 Закону «Про колективні договори і угоди»).

Алгоритм укладення колективного договору включає три етапи:

Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, у порядку, визначеному цим колективним договором.

Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий термін. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб у суді.

Законодавством передбачена відповідальність за порушення порядку укладення та умов колективного договору:

Порядок і строки накладення штрафів, передбачених цим Законом, регламентуються Кодексом

України про адміністративні правопорушення. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї зі сторін колективного договору, угоди або відповідних комісій.

Особливостями колективного договору у ВНЗ є, перш за все, те, що у ньому мають бути враховані  інтереси всіх учасників освітнього процесу, включаючи студентів.

У вищому колегіальному органі громадського самоврядування ВНЗ - загальних зборах (конференції) трудового колективу - мають бути представлені всі категорії учасників освітнього процесу вищого навчального закладу:  не менше 75 % складу делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому закладі на постійній основі,  не менше 15 % - виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються шляхом прямих таємних виборів (ст. 39 Закону «Про вищу освіту»).

Корисні посилання:

1. Кодекс законів про працю України
2. Закон України «Про колективні договори і угоди»
3. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» 
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 р. № 115 «Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів»