Належна організація освітнього процесу

НАЛЕЖНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітній процес - діяльність у сфері освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі   через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості (ст.47 Закону України «Про вищу освіту»).

Належна організація освітнього процесу – така, що забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти. Якісна вища освіта - отримання сукупності систематизованих знань, умінь, практичних , навичок (компетентностей) у певній галузі знань, яка дозволяє за результатами офіційного оцінювання  на відповідність стандартам вищої освіти  встановити особі передбачену законом кваліфікацію

Хто забезпечує належну організацію освітнього процесу у ВНЗ?

Керівник (ст. 34 Закону «Про вищу освіту»): здійснює безпосереднє управління діяльністю ВНЗ, зокрема забезпечує організацію виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

Вчена рада (ст. 36, 47 ч.2 Закону «Про вищу освіту»)

• затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;
• ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу,
• затверджує  Положення про організацію освітнього процесу ВНЗ;

Кафедра (ст. 33, ч.5, 35, ч.7 Закону «Про вищу освіту»)

• провадить як базовий структурний підрозділ ВНЗ освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією);
• керівник кафедри забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

Органи студентського самоврядування (ст.40, ч.5 Закону «Про вищу освіту»)

• беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;
• вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм

Хто контролює організацію освітнього процесу у ВНЗ?

Міністерство освіти і науки шляхом видання та анулювання  ліцензії; утворення атестаційної колегії, яка затверджує рішення вчених рад ВНЗ про присвоєння науковим і науково-педагогічним працівникам вчених звань (ст.13 Закону «Про вищу освіту»);

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти:  аналізує якість освітньої діяльності ВНЗ; проводить ліцензійну експертизу, акредитацію освітніх програм,  формує критерії оцінки якості освітньої діяльності; акредитує незалежні установи оцінювання якості вищої освіти (ст.18 Закону «Про вищу освіту»)

Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти: здійснюють оцінювання освітньої програми, результатів навчання та/або вищих навчальних закладів (ст.23 Закону «Про вищу освіту»)

Керівник ВНЗ щодо виконання  навчальних планів і програм, якості роботи науково-педагогічних Вчена рада – затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти

Кафедра, керівник якої здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів

Студенти  шляхом участі в  обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального процесу, оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників,

Освітній процес у ВНЗ організований за формами навчання та видами навчальних занять (ст. 49 Закону «Про вищу освіту»). Відповідно до ст. 49 Закону «Про вищу освіту» у ВНЗ передбачені форми навчання: очна (денна, вечірня); заочна (традиційна,  дистанційна).

Очна  ґрунтується на особистому спілкуванні студентів та викладачів в процесі навчання, обов'язковому відвідуванню занять студентами. Денне навчання не передбачає поєднання навчання і праці. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС (ст.1 п.14 Закону «Про вищу освіту»). Вечірня форма розрахована на поєднання навчання і праці без відриву від виробництва («після закінчення робочого дню»), більшу частку самостійної роботи у навантаженні студента (обсяг навчальної роботи складає 0,5 від обсягу, передбаченого для денної форми). Заочна форма передбачає поєднання навчання і праці, значну частку самостійної роботи у навантаженні студента (обсяг навчальної роботи складає 0,25 від обсягу, передбаченого для денної форми). В межах традиційної заочної форми навчальний процес провадиться під час сесій та у міжсесійний період. Протягом сесій, які проводяться періодично (2 рази на рік) відбувається власне навчальний процес за всіма видами навчальних занять та перевірка засвоєння навчального матеріалу. Загальна тривалість на кожний навчальний рік визначається, виходячи з обсягу додаткових відпусток, зазначених у ст. 15 Закону України «Про відпустки»: І, ІІ курс - 30 календарних днів, ІІІ і наступних – 40, на період складання державних екзаменів – 30, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи)- 4 мес. В міжсесійний період здійснюється самостійна робота студента, виконання контрольних робіт, індивідуальних завдань та дипломних проектів (робіт).. Дистанційне навчання - взаємодія віддалених один від одного учасників навчального процесу за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами навчання забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі. Запроваджується за погодженням з МОН України за ліцензованими, акредитованими напрямами підготовки (спеціальностями). Строк навчання - не менший, ніж за денною формою за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, напрямами підготовки та спеціальностями.  Кількість студентів (в межах ліцензованого обсягу за заочною формою) та технології навчання визначається рішенням вченої ради ВНЗ.

Форми навчання можуть поєднуватися: при організації навчального процесу за будь-якою формою навчання технології дистанційного навчання можуть використовуватись для методичного та дидактичного забезпечення самостійної роботи, контрольних заходів, а також при здійсненні навчальних занять. Громадяни України вільні у виборі форми здобуття вищої освіти (ст.4, ч.2 Закону «Про вищу освіту»).

Формами організації освітнього процесу є навчальні заняття (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації), самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи  (ст.50 Закону України «Про вищу освіту»)

Лекція – основна форма проведення навчальних занять, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу, охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох  тем  навчальної дисципліни.  Проводяться  лекторами  -  професорами і  доцентами (викладачами)  ВНЗ, провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лектор зобов'язаний  дотримуватися  навчальної  програм, робочої навчальної програми щодо тем лекційних занять,  але не обмежується в  питаннях  трактування навчального   матеріалу,   формах  і  засобах  доведення  його  до студентів.

Лабораторне заняття – студент  під  керівництвом  викладача  особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження   теоретичних  положень  даної  навчальної дисципліни,  набуття  навичок  роботи  з  лабораторним устаткуванням, обчислювальною технікою, методикою експериментальних.

Практичне  зняття – детальний  розгляд  студентами  окремих теоретичних положень навчальної  дисципліни, формування  навичок   їх   практичного   застосування  шляхом  індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань, включає  проведення  попереднього контролю знань,  умінь і навичок студентів,  постановку  загальної проблеми   викладачем  та  її  обговорення  за  участю  студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання

Семінарське – дискусія  навколо попередньо визначених  тем,  до якої  готуються  тези  виступів  на   підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів), оцінюються виступи,  активність  у дискусії,  уміння формулювати і  відстоювати  свою  позицію;

Індивідуальне заняття – проводиться з окремими студентами за графіком, можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з  однієї  або декількох  навчальних  дисциплін

Консультація – отримання відповідей від викладача на конкретні запитання або пояснення  певних  теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування самостійна робота (обсяг годин консультацій - не  менше  1/3  та  не  більше  2/3  загального  обсягу навчального  часу  для вивчення конкретної дисципліни),

Практична підготовка здійснюється шляхом проходження студентами практики на підприємствах, в установах та організаціях за укладеними договорами або у його структурних підрозділах ВНЗ, що забезпечують практичну підготовку (ст.51 Закону «Про вищу освіту»)

Контрольні заходи – перевірка рівня підготовленості студента  поділяються на проміжний контроль під час проведення практичних, лабораторних  та семінарських занять (форма проведення, система оцінювання   визначаються   відповідною   кафедрою) та підсумковий-оцінка  результатів навчання  на окремих завершених етапах освітнього  (кваліфікаційного) рівня. Підсумковий контроль включає семестровий  контроль та атестацію здобувачів вищої освіти.

Семестровий контроль може здійснюватися у формі екзамену,  диференційованого  заліку,  заліку.

Семестровий екзамен – це   форма   підсумкового контролю засвоєння  студентом  теоретичного  та  практичного  матеріалу   з окремої  навчальної  дисципліни  за  семестр,  що  проводиться  як контрольний захід;

Диференційований  залік – оцінка  засвоєння студентом  навчального матеріалу  з  певної  дисципліни  виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань, планується  при  відсутності модульного  контролю  та  екзамену  і  не  передбачає  обов'язкову присутність студентів.

Залік – оцінка  засвоєння  студентом  навчального матеріалу виключно на підставі  результатів  виконання  ним  певних   видів   робіт   на практичних,  семінарських  або лабораторних заняттях.

Атестація здобувачів вищої освіти – встановлення відповідності рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Здійснюється відкрито і гласно екзаменаційною комісією, затвердженого вченою радою вищого навчального закладу. На підставі рішення екзаменаційної комісії ВНЗ присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію (молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра). Атестація осіб, які здобувають ступінь магістра, може здійснюватися у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України (ст. 6 Закону «Про вищу освіту»)

Форми організації навчального процесу реалізуються у ВНЗ  за графіком навчального процесу, який визначає терміни теоретичного навчання; практичної підготовки; контрольних заходів; державної атестації; канікул та їх розподіл за календарним датами.

При складанні графіка враховується: навчальне навантаження одного навчального року (за денною формою - 60 кредитів ЄКТС); нормативний обсяг освітньо-професійної програми ( наприклад 180-240 кредитів ЄКТС для бакалавра), традиційний поділ навального року на два семестри по 18-20 тижнів кожний, термін канікул (8 – 11 тижнів).

Навчальні заняття проводяться за розкладом занять, який складається  відповідно до графіку навчального процесу. Тривалість навчального дня студента має становити 9 академічних годин. Відповідно тривалість річної теоретичної підготовки та практик за навчальним планом має становити 44 тижні (для випускних курсів – 40).

В процесі виконання навчального плану здобувачі вищої освіти вправі безоплатно (ст.62 Закону «Про вищу освіту»)

• користуватись бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;
• забезпечуватись інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров’я (для осіб з особливими освітніми потребами);
• користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу;
• проходити практику на підприємствах, в установах, закладах та організаціях

Перевірка якості освіти здійснюється шляхом  

• атестації здобувачів вищої освіти;
• атестації ВНЗ, окремих спеціальностей

Корисні посилання

1. Закон України «Про освіту»
2. Закон України «Про вищу освіту»
3. Закон  України  «Про Національну програму інформатизації»
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій»
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1998 р. N 1247 «Про розроблення державних стандартів вищої освіти»
6. Постанова Кабінету Міністрів України  від 8 серпня 2007 р. № 1019 «Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг». 
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 978 «Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах».
8. Наказ Міністерства освіти і науки України №847 від 24.12.2003 р. «Про затвердження Ліцензійних умов надання освітніх послуг, Порядку здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов надання освітніх послуг, Положення про експертну комісію та порядок проведення ліцензійної експертизи та Типового положення про регіональну експертну раду з питань ліцензування та атестації навчальних закладів»
9. Наказ МОН № 689 від  13.06.2012 «Про затвердження Державних вимог до акредитації напряму підготовки, спеціальності та вищого навчального закладу».
10. Наказ МОН № 466 від 25.04.2013 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання».

    11. Наказ МОН N 93 від 08.04.93 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України».