Плата за навчання у ВНЗ

Плата за навчання у ВНЗ

Відповідно до законодавства України, кожен має право на вищу освіту. Це право може бути реалізоване на конкурсній основі безоплатно в державних і комунальних вищих навчальних закладах або за плату (за кошти фізичних/юридичних осіб) у навчальних закладах будь-якої форми власності.

Чим передбачена плата за навчання?

• Законом України «Про вищу освіту» (ст. 4, 73);
• Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності»;
• Наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 23.07.2010 р. № 736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними навчальними закладами».

Хто платить за навчання у державних і комунальних вищих навчальних закладах:

• особи, які вже здобули певний ступінь вищої  освіти за кошти державного або місцевого бюджету, і отримують другу вищу освіту (ст. 4 Закону України «Про вищу освіту»);
• іноземці та особи без громадянства, які здобувають освіту вперше, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, угодами між вищими навчальними закладами про міжнародну академічну мобільність (ст. 4 Закону України «Про вищу освіту»);
• особи, які навчаються одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох вищих навчальних закладах, за умови отримання тільки однієї вищої освіти за кожним ступенем за кошти державного (місцевого) бюджету (п.16 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту»).

Слід звернути увагу, що для певних категорій  осіб передбачені виключення з цього правила (ст. 4 Закону України «Про вищу освіту»):

• громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах за тим самим ступенем освіти за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту за другою спеціальністю у державних та комунальних вищих навчальних закладах, якщо за станом здоров’я вони втратили можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками медико-соціальної експертної комісії, та в інших випадках, передбачених законом;
• іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, яким надано статус біженця в Україні, особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, та особи, яким надано статус закордонного українця, і які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на освіту за кошти державного бюджету в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.

Хто визначає порядок надання платних послуг?

Перелік платних освітніх та інших послуг - Кабінет Міністрів України.

Порядок надання, включаючи порядок визначення їх вартості для здобувачів вищої освіти, - МОН України (ст. 73 Закону України «Про вищу освіту»)

Встановлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, виходячи зі складових вартості, за показниками та формулами, визначеними у Розділі ІІ Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами; встановлюється в національній валюті (ч.7 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту»).

Хто встановлює розмір оплати?

За умови проведення розрахунку відповідно до Розділі ІІ Порядку надання платних послуг ВНЗ має право  диференціювати розмір плати за надання послуги, виходячи з ліцензованого обсягу,  співвідношення попиту та пропозиції за конкретними напрямами навчання на державному (регіональному) ринку освітніх послуг (п. 2.1 Порядку).

Законом особам, які навчаються у ВНЗ,  надано право на внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за навчання (п. 12  ч. 1  ст. 62 Закону України «Про вищу освіту»).

Розмір плати за весь строк навчання, порядок оплати (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати (ч. 6 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту»).

Рішення про переведення осіб з навчання за державним замовленням на навчання за контрактом і навпаки приймається за погодженням з органом студентського самоврядування (ч.6  ст. 40 Закону України «Про вищу освіту»).

Розмір плати за весь строк навчання є:

• стабільним - вищий навчальний заклад має право змінювати плату за навчання у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш ніж на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік (ч.6 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту»);
• прозорим - підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб (ч.7 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту»).

Слід звернути увагу:

• порушення умов договору (зокрема, про оплату навчання) між ВНЗ та студентом або особою, яка оплачує його навчання, є підставою для відрахування з ВНЗ (п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту»);
• при порушенні студентом умов договору кошти, отримані навчальним закладом, не повертаються - залишаються у розпорядженні навчального закладу для виконання його статутних завдань (Порядок надання платних послуг державними навчальними закладами, п.1.6);
• у разі неможливості виконати договір з виконання послуг, що виникла не з вини виконавця  (студент «передумав» вчитися, відмовився від навчання і не з'являвся на заняття з поважних причин, але не повідомляв про це ВНЗ тривалий час), внесені кошти повертаються лише частково - замовник зобов'язаний  виплатити виконавцеві розумну плату (ст. 903 Цивільного кодексу України), яку може бути розраховано за правилами Розділу ІІ Порядку надання платних послуг.

Хто розпоряджається надходженнями  від надання платних послуг?

Кошти, отримані вищим навчальним закладом як плата за навчання або за надання освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів. (ч. 8  ст. 71 ст. 32 Закону України «Про вищу освіту»).

Хто контролює розпорядження надходженнями?

Гарантії прав осіб, які навчаються на платної основі

Захист прав осіб, які навчаються на платної основі

Оскільки відносини студента, що навчається за плату, і ВНЗ ґрунтуються на договорі, всі спори, пов'язані з умовами та якістю навчання,  вирішуються загальними судами за правилами цивільного процесу.

Типові порушення з боку ВНЗ

Приховування при укладанні контракту відомостей щодо наявності ліцензії  за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Такі дії кваліфікуються як порушення права на інформацію, студент (замовник) має право на розірвання контракту на навчання, повернення внесених коштів та відшкодування моральної шкоди.

Невиконанням зобов’язання щодо надання освітніх послуг

Надання послуг, які  не відповідають вимогам стандартів освіти (ВНЗ не пройшов акредитацію) Студент має право на розірвання контракту на навчання, повернення внесених коштів та відшкодування моральної шкоди

збільшена ІНФОГРАФІКА до статті

Посилання:

1. Закон України «Про вищу освіту»
2. Закон України «Про захист прав споживачів»
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.10 №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності»
4. Наказ Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 27.10.1997 р. № 383/239/131 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними навчальними закладами»