Захист прав у суді

До судового захисту зазвичай вдаються тоді, коли всі інші способи врегулювання виниклого конфлікту  вичерпано. В такій ситуації виникає потреба у третій, незалежній стороні, яка не є учасником конфлікту,  має повноваження для його розгляду і чиє рішення є обов'язковим як для учасників спору, так ї для третіх осіб. Вирішення спорів про право і інших правових питань, – правосуддя - здійснюється спеціально уповноваженими органами – судами.

Право на судовий захист гарантовано Конституцією України

Статтею 55 передбачено  право кожного  будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань; ст. 124 встановлено, що повноваження (юрисдикція)  судів поширюється на всі правовідносини,  що виникають у державі; відповідно до ст. 64 право на судовий захист не може бути обмежене за будь яких обставин, навіть в умовах надзвичайного стану. Вказані норми означають можливість кожного звертатись до суду з вимогою про захист права, яке він вважає порушеним або невизнаним та обов'язок суду прийняти  заяву  до  розгляду  навіть  у  випадку  відсутності  в   законі спеціального положення про судовий захист. Разом з тим, щоб суд міг  розглянути заяву, звернення має бути здійснено у встановленому законом порядку. Цей порядок (процес) – обов'язкова послідовність  дій, що визначені законом, є  необхідним, оскільки встановлює однакові для всіх правила і є запорукою рівності сторін спору перед судом, гарантією справедливого судочинства. Правила розгляду справ містяться у процесуальному законодавстві, передусім у процесуальних кодексах: Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Право на судовий захист реалізується шляхом подання заяви до  суду

Для цього необхідно  визначити суд,  в який подається заява та скласти та подати заяву. Щоб правильно вибрати суд, який буде розглядати справу потрібно пам’ятати, що вибір  суду залежить від:

• розмежування компетенції між судами за ознакою характеру спору та складу його сторін (визначення юрисдикції справи);
• розподіл справ між судами однієї юрисдикції як судами першої інстанції та за територіальною ознакою (визначення підсудності справи)

 

Правила подання заяви до суду

ст. 105 КАСУ та ст.118 ЦПКУ встановлюють, що заяву може подати особисто позивач, його представник, вона може бути  надіслана поштою, зокрема електронною. За формою позовна заява може бути письмовим документом, в адміністративному процесі, зокрема, складеним шляхом  заповнення бланка позовної заяви, наданого судом; електронним  документом, скріпленим електронним цифровим підписом та оформленим відповідно до Тимчасового регламенту обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу; Наказу Державної судової адміністрації "Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу". У будь-якому випадку позовна заява має відповідати встановленим процесуальним законом вимогам.

 

У сфері освіти, як правило, маємо справу із конфліктами,  вирішення яких належить до цивільної або адміністративної юрисдикції.

 

АДМІНІСТРАТИВНА ЮРИСДИКЦІЯ

Вибір суду у межах адміністративної юрисдикції

Відповідно до ст. 2 та 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) критеріями віднесення спору до адміністративної юрисдикції є:

1) на­явність публі­ч­но­го ха­ра­к­те­ру пра­во­відно­син

(спір виник  у сфері, де особа   взаємодіє із державою в особі органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень);

2) хо­ча б одні­єю сто­ро­ною є суб’єкт вла­дних повноважень

3) спір не відне­се­но до компе­те­нції інших орга­нів

 

Отже спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності розглядаються адміністративними судами

 

Приклади

• Особа пред'явила позов до Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнання неправомірним направлення Міністерством освіти і науки України скарги для розгляду до регіонального центру оцінювання якості освіти, тобто до установи, дії посадових осіб якої оскаржувались; визнання неправомірною бездіяльності МОН щодо нездійснення контролю за проведенням зовнішнього оцінювання, а саме нездійснення перевірки по фактах, викладених у скарзі; зобов'язати МОН виконати свої обов'язки щодо розгляду скарги.
• Особа звернулася з позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, а саме: визнання протиправним рішення державної екзаменаційної комісії з захисту дипломних робіт з спеціальності  в частині рішення про видачу диплому державного зразка без відзнаки та відмови позивачу у видачі йому диплому з відзнакою.

 

Куди віднести

В системі адміністративних судів справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень розглядаються місцевими загальними (районними) судами та окружними адміністративними судами. Виходячи з встановлених ст. 19 КАСУ  судом за міс­цем знахо­дження відповідача розглядаються всі адмі­ні­стра­ти­вні спра­ви, окрім тих, щодо яких прямо передба­че­на  інша те­рито­рі­а­ль­на підсудність. Адмі­ні­стра­ти­вні справи з при­во­ду оска­рження пра­во­вих актів інди­ві­дуа­ль­ної дії, дій чи бездіяль­но­сті суб’єк­тів владних по­вно­ва­жень, які сто­сують­ся інте­ре­сів конк­ре­тної осо­би розглядаються за міс­цем знахо­дження по­зи­вача. Адмі­ні­стра­ти­вні справи з при­во­ду оска­рження но­рмати­вно-пра­во­вих ак­тів Пре­зи­де­нта Укра­їни, Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­їни, мі­ні­стерства чи іншо­го центра­ль­но­го орга­ну ви­ко­навчої вла­ди, На­ці­о­на­ль­но­го ба­нку Укра­їни чи іншо­го суб’єк­та вла­дних по­вно­ва­жень, по­вно­ва­ження яко­го по­ши­рюють­ся на всю терито­рію, підсудні Київському окружному адміністративному суду.

 

Вимоги до форми і змісту позовної заяви в адміністративний суд

У позовній заяві зазначаються такі відомості (ст. 105, 106 КАСУ):

1. Найменування суду, до якого подається позовна заява.

Точне найменування та адресу суду можна дізнатися на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в рубриці «Суди загальної юрисдикції», через урядовий портал, офіційний веб-портал Верховної Ради України в рубриці «Ресурси». Зазначені веб-сторінки дозволяють потрапити на офіційний сайт будь-якого суду України.

2. Ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Згідно зі ст. 17, 50 КАСУ правом  звернення до адміністративного суду з позовом наділені:1) громадяни України; 2) іноземці та особи без громадянства; 3) юридичні особи. За загальним правилом (ст.48 КАСУ) можливість особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові належить фізичним особам, які досягли повноліття  і не визнані судом недієздатними.

3. Дані відповідача.

Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. Відповідачем по адміністративної справі, зазвичай є суб'єкт владних повноважень – орган державної влади, державного управління, орган місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи. Інформацію щодо міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, а також місцевих органів влади можна дізнатися через урядовий портал; офіційний веб-портал Верховної Ради України в рубриці «Ресурси» та веб-сторінки органів місцевого самоврядування, адреси є на сайті асоціації міст України.

4. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (підстави позову).

В заяві слід викласти лише ті факти, які підтверджують вимогу позивача, тобто  мають значення для вирішення справи. Обставини слід викладати стисло, зрозуміло, чіткою і простою мовою.

Необхідно звернути увагу на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач повинен надати докази, або вказати  докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості  Доказами є бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази мають бути належними - містити інформацію щодо предмета доказування та одержані законним шляхом. Закон не вимагає від позивача обґрунтування заявлених вимог посиланнями на норми права розкрити зміст позовних вимог (предмет позову). У ч.4 ст.105 КАСУ сформульований невичерпний перелік вимог, зокрема про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. Позивач може вказати і інші вимоги. В разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог формується  до кожного з них. У разі необхідності до тексту заяви додаються клопотання. Наприклад, про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо (п. 5. 1 ст. 106 КАСУ).

5. Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

6. Підпис позивача або його представника, дата підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника

7. Додатки

Обов’язково повинні бути надані копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та копії всіх документів, що приєднуються до заяви, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також  документ про сплату судового збору.

 

Слід звернути увагу: закон не передбачає форми посвідчення копії позовної заяви чи копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви - копії зазначених документів можуть бути подані без будь-якого їх посвідчення: нотаріального, органом владних повноважень чи іншим шляхом

 

Судовий збір

Документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі. Правила оплати судового збору встановлені законом України «Про судовий збір», за ст.4 якого ставки за подання адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру для фізичних осіб  - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які   не підлягають вартісній оцінці. Якщо позивач звільнений від сплати судового збору, то в позовній заяві доцільно вказати про це з посиланням  на конкретну норму закону, яка надає йому такі пільги.

Дізнатися про реквізити сплати судового збору та сформувати платіжну квитанцію можна через веб-портал «Судова влада України», рубрика Реквізити для  сплати судового збору.

Важливо знати, що  адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, встановленого КАСУ або іншими законами. Загальний строк звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачений ст.99 КАСУ – 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

 

ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ

Вибір суду у межах цивільної юрисдикції

Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПКУ) критеріями віднесення спору до справ цивільної юрисдикції є:

1) наявність спору про право цивільне  (спір виник з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства);

2) хо­ча б одні­єю сто­ро­ною є фізична особа

 

Приклади

• Особа звернувся з позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування вимог посилався на те, що працював за контрактом на посаді ректора університету. Наказом Міністерства освіти і науки України його звільнено із займаної посади у зв'язку з невиконанням умов контракту (п. 8 ст. 36 КЗпП України). Звільнення вважає незаконним, оскільки умови контракту не порушував; звільнення відбулося в період його непрацездатності та про розірвання контракту він не був попереджений за два тижні.
• Університет звернувся з позовом до особи про виселення без надання іншого житлового приміщення. Позивач посилався на те, що відповідачу було надано для проживання кімнату у гуртожитку. Відповідач знаходився у трудових відносинах із позивачем  та був звільнений з посади викладача у зв'язку із закінченням строку контракту. Відповідач у трудових відносинах із університетом не перебуває, строк проживання у гуртожитку закінчився, однак, добровільно звільнити кімнату гуртожитку відмовляється.
• Студент звернувся з позовом до університету про визнання недійсним наказу про відрахування зі складу студентів, просив поновити його у складі студентів. В обґрунтування  заявлених вимог вказував, що наказом ректора університету його було відраховано за порушення Правил внутрішнього розпорядку Університету. Підставою для наказу було подання начальника служби експлуатації головного навчального корпусу та прибиральниці корпусу, з якої в нього стався дрібний побутовий конфлікт. Відрахування не є співмірним з характером вчиненого проступку.

 

Куди віднести

Згідно з ЦПКУ, ст.107-114 всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства  розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонні судами, як правило, за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до  ст.109 ЦПКУ позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - в суд за її місцезнаходженням. Місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст. 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"), а відомості про її місцезнаходження містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Для деяких випадків законом передбачена підсудність за вибором позивача між варіантами, визначеними законом. Наприклад, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися за місцезнаходженням відповідача  або зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ст.110 ЦПКУ).

Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (ст.113 ЦПКУ).

 

Вимоги до форми і змісту позовної заяви в суд цивільної юрисдикції

Як і позовної заяві до адміністративного суду необхідними реквізитами є (ст. 109-121 ЦПКУ)

1. Найменування суду.

2. Дані позивача та відповідача.

Ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; якщо позовна заява подається представником, відносно нього необхідно вказати ти ж самі дані що і для сторін

 

Слід звернути увагу: пред'явлення   позову  до  неналежного  відповідача (особи, яка не має нести відповідальність перед позивачем)  не  є підставою  для  відмови  у  відкритті  провадження  у  справі   чи залишення заяви без руху,  оскільки закон передбачає порядок заміни неналежного відповідача  або залучення іншої особи у якості співвідповідача за ініціативою суду

 

3. Ціна позову.

Особливістю позовної заяви в цивільному процесі є обов'язок зазначити ціну позову щодо вимог майнового характеру. Правила визначення ціни позову встановлені ст. 80 ЦПКУ, зокрема, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Величина ціни позову необхідна для визначення розміру судового збору за подання позову майнового характеру. 

4. Виклад обставин.

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги як і в адміністративному позові передбачає стислий виклад фактів, які підтверджують вимогу позивача, тобто  мають значення для вирішення справи. Окрім того, необхідно зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Підлягають доказуванню обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Не підлягають доказуванню обставини:

• визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі,
• визнані судом загальновідомими, 
• встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
• встановлені  вироком  у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постановою суду у справі про адміністративне правопорушення з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

 

Слід зауважити, що в ході розгляду справи сторона  може  відмовитися  від  визнання  нею чи її представником  обставин,  довівши при цьому, що вона визнала обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману,  насильства,  погрози,  тяжкої обставини або у  результаті  зловмисної  домовленості її представника з другою стороною (ст.178 ЦПКУ),  суд постановляє ухвалу про доведення раніш визнаних обставин  в загальному порядку

В позовної заяві необхідно зазначити докази, що підтверджують обставини, на які посилається  позивач. Подання доказів  можливе  на  наступних  стадіях   цивільного процесу,   тому   суд   не  вправі  через  неподання  доказів  при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

 

На відміну від КАС, ЦПК не пропонує варіантів змісту позовних вимог. Спосіб бажаного захисту (наприклад, зобов'язання відповідача вчинити на його користь конкретні дії), застосування якого позивач просить від суду, він вказує на свій розсуд в заключній частині позовної заяви.

 

Необхідно звернути увагу, що оскільки за ст.4 ЦПКУ суд захищає права, свободи та інтереси у спосіб, визначений законами України, у заключній частині заяви слід вказувати той спосіб захисту, що встановлений законом, який регулює спірні відносини: поновити на роботі; стягнути суму невиплаченої заробітної плати; поновити у списках студентів; вселити в певну кімнату гуртожитку; розірвати договір. Вимоги щодо вказання на перелік документів, які додаються до заяви; підпису позивача або його представника, дати підписання, долучення довіреності до позовної заяви, що подається представником позивача, копій заяви  та доданих документів, що додаються до заяви, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб є такими ж, як і вимоги відповідно до КАСУ.

 

Важливо пам’ятати, що правила щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (ч.2 ст.120 ЦПКУ)

 

Слід зауважити, що днем звернення (подання заяви) до суду є не дата, вказана у позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

 

Судовий збір

Певні особливості мають правила щодо справляння судового збору. Так, за ст. 4 Законом України «Про судовий збір» (згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 435-VIII від 19.05.2015 ) ставки судового збору за подання позову майнового характеру юридичної особою – 1,5 відсотка ціни позову, але неменше 1 розміру мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру юридичної особою – 1розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. заяви,  в  яких  порушується  питання  про  одночасне вирішення майнового  і немайнового  спорів,  оплачуються  судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру.

У цивільному процесі суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк,  але не більше  як  до  ухвалення судового рішення у справі;  суд вправі застосувати щодо одного й того самого заявника  і за однією й тією ж його заявою (скаргою) як відстрочення, так і розстрочення сплати судового збору, або зменшення  розміру, або звільнення від його сплати. Зазначені дії можуть мати місце у різній послідовності або в сукупності. Підставами є врахування судом майнового стану сторони, який перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством розмірі. Доказами наявності зазначених підстав - наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати може бути викладене в позовної заяві або окремим документом (ст. 82 ЦПКУ)

 

Наслідки порушення порядку звернення до суду

Невірно визначена юрисдикція - суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, що виключає повторне звернення до суду неможливе (п. 1 ч.1 ст. 109 КАСУ-п.1 ч.2 ст.122 ЦПКУ).

Недотримано правила підсудності - позовна заява повертається позивачеві; позивач може звернутися в належний суд першої інстанції, зазначений в ухвалі суду про повернення позовної заяви (п. 6 ч.3 ст. 108 КАСУ-п.4 ч.2 ст.121 ЦПКУ).

Позовної заява не відповідає вимогам, встановленим законом - суддя постановляє ухвалу про  залишення  позовної  заяви  без  руху,  у  якій  зазначаються недоліки позовної  заяви,  спосіб  їх  усунення  і  встановлюється строк,   достатній   для  усунення  недоліків (за ЦПУ – не більше 5 днів).  Копія  ухвали  невідкладно надсилається  особі, що звернулася із позовною заявою. Якщо  позивач  усунув  недоліки  позовної  заяви  у строк, встановлений судом,  вона вважається поданою у день первинного  її подання. Якщо вимогу суду не  виконано у встановлений строк, заява повертається позивачеві. Позивач може звернутися до суду, за умови усунення недоліків, зазначених в ухвалі про повернення заяви (ч.2, 3 ст. 108 КАСУ, ст.121 ЦПКУ)

 

Наслідком звернення до суду з позовної заявою є виникнення у суду обов'язку вирішити питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі (ст.107 КАСУ-ст. 122 ЦПКУ). Суд вирішує питання про відкриття провадження у справі   протягом  трьох  днів  з  дня  надходження позовної  заяви  до  суду або закінчення строку, встановленого  для  усунення  недоліків  позовної  заяви. Про  відкриття провадження  у  справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. Копія ухвали невідкладно після постановлення  надсилається  особам,  які беруть  участь  у  справі,  разом  з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки. Відповідачам та третім особам,  які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,  надсилаються  також  копії  позовної  заяви  та доданих до неї документів. Стежити за рухом справи можна на офіційному сайті відповідного суду у розділах «Реєстрація та розподіл справ», «Список автопризначених справ, що надійшли вперше».

 

Отже право на судовий захист може бути реалізовано при наявності певних передумов:

• для відкриття провадження у справі та розгляду спору-необхідно дотримання порядку

звернення до суду;

• для задовольнення заявлених вимог необхідно довести:

1) належність особі права, за захистом якого, вона звернулася до суду

2) наявність порушення права

3) в адміністративному процесі - прийняття (вчинення)  рішення,  дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень прийняті (вчинені) в супереч критеріям законності, встановленим ч. 3 ст. 2 КАСУ; в цивільному процесі –наявність у відповідача обов'язку, на який вказує позивач.